«Польща грається з вогнем»: суперечка навколо юрисдикційних кордонів ЄС сягає небезпечної межі

Конституційний суд Польщі визнав положення Договору про Європейський Союз, згідно з якими право ЄС є вищим за право держави-члена, такими, що не відповідають Конституції Польщі. Хоча позиція самих поляків у конфлікті з ЄС далеко не одностайна, це рішення КС офіційно підтримала Угорщина.

7 жовтня 2021 р. Конституційний суд Польщі постановив, що певні положення Договору про Європейський Союз, а саме ті, що передбачають примат права ЄС, не відповідають Конституції Республіки Польща. Це рішення було підтримано дванадцятьма з 14 суддів КС на останньому із серії слухань за поданням прем’єр-міністра Матеуша Моравецького та в присутності президента, представників Сейму, міністра закордонних справ, генерального прокурора та обмудсмена Польщі.

Пояснюючи мотиви такого рішення, суддя-доповідач КС Бартоломей Соханський зокрема сказав, що обсяг компетенцій, переданих державами-членами до ЄС, врегульований установчими договорами. «Серед тих компетенцій немає ані організації, ані форми судової влади», – наголосив він.

Днем раніше, Велика палата Суду Європейського Союзу винесла ухвалу в справі C‑487/19, порушеній через переведення польського судді В.Ж. без його згоди з одного підрозділу Окружного суду К. до іншого за наказом голови цього Окружного суду та відмову Національної ради судочинства розглядати його скаргу. Спираючись на ст. 19(1) Договору про ЄС і виходячи з принципу примату права ЄС, Суд ЄС вирішив, що «переведення без згоди судді з одного суду в інший, або в інший підрозділ того самого суду може підірвати принципи незмінності та незалежності суддів», як написала у фейсбуці суддя Європейського суду з прав людини Ганна Юдківська. «На думку Суду, такі переведення можуть становити спосіб здійснення контролю за змістом судових рішень, оскільки вони, ймовірно, вплинуть не тільки на обсяг справ, переданих суддям, та на розгляд справ, а й матимуть значні наслідки для життя та кар’єри цих осіб – такі наслідки подібні до наслідків дисциплінарного стягнення», – зазначає українська правниця.

Матеуш Моравецький звернувся до КС після того, як 31 березня цього року Європейська Комісія подала позов проти Польщі до Суду ЄС у зв’язку із законом про внесення змін до законодавчих актів про судову систему країни від 20 грудня 2019 р., який набрав чинності 14 лютого 2020 р., і попросила Суд ЄС видати наказ про застосування тимчасових заходів до винесення остаточного рішення. Комісія зокрема вважає, що цей закон підриває незалежність польських суддів і є несумісним із приматом права ЄС. Крім того, закон не дозволяє польським судам, зокрема через використання дисциплінарних проваджень, прямо застосовувати певні положення права ЄС, які захищають незалежність суддів, а також посилатися на попередні рішення Суду ЄС із таких питань.

Конституційний суд розпочав розгляд подання польського прем’єра 13 липня, а вже наступного дня з’явився наказ Суду ЄС, який зобов’язував Польщу негайно зупинити застосування національних положень щодо повноважень Дисциплінарної палати. Тоді Конституційний Суд Польщі також відреагував миттєво й того ж самого дня ухвалив, що певні положення Договору про ЄС і Договору про функціонування ЄС – тією мірою, якою Суд ЄС використовує їх як підставу для накладання на Польщу зобов’язання як на члена ЄС, запроваджуючи тимчасові заходи стосовно устрою та функціонування польських судів і процедур провадження в польських судах, – не відповідають Конституції Республіки Польща.

Ще за день в іншій, але спорідненій справі за позовом Єврокомісії Суд ЄС вирішив, що режим дисциплінарної відповідальності суддів у Польщі є несумісним із правом ЄС, і запровадження цього режиму є невиконанням Польщею своїх зобов’язань, які випливають із права ЄС.

(Докладніше про історію протистояння ЄС і Польщі на полі права, що триває вже п’ятий рік, можна прочитати в статті «Судова війна за Дисциплінарну палату Верховного Суду Польщі: за ким залишиться останнє слово?»)

Дізнавшись про ухвалу КС, віцепрем’єр-міністр Польщі та голова її правлячої партії «Право і Справедливість» Ярослав Качинський сказав, що був би дуже занепокоєним, якби рішення було іншим. «Це означало б, що Польща не є суверенною державою, і що в Польщі немає демократії, бо немає громадян».

Проте далеко не всі поляки поділяють думку лідера ПіС. TVN24 наводить критичні коментарі польських сенаторів.

Маршал Сенату Томаш Ґродзкий сказав, що «сенатори демократичної більшості схвильовані, шоковані рішенням так званого Конституційного суду… Конституція є нашим найвищим законом, а її стаття 91, пункт 2 каже, що міжнародні угоди, підписані Польщею, мають перевагу над польським законодавством». Він також назвав рішення КС «дуже серйозним кроком, що віддаляє нас від засад законодавства, справедливості та верховенства права, які є нормами в Європейському Союзі».

Ґабріела Моравська-Станецька, віцемаршал Сенату, сказала, що «не можна трактувати конституцію інструментально, не можна використовувати конституцію для нищення власної держави». На її думку, ПіС «руйнує триподіл влади та руйнує незалежний вимір справедливості».

Під час останнього розгляду подання Моравецького перед Конституційним судом також відбулась акція протесту прихильників верховенства права ЄС (фото вгорі: AP Photo/Czarek Sokolowski).

Офіційна підтримка рішенню польського КС прийшла з іншої країни, де у влади перебувають популісти – Угорщини, яка закликала європейські інституції «поважати суверенітет і національну ідентичність держав-членів». За повідомленням Reuters, прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан підписав урядовий декрет, який вітав рішення КС Польщі. «Примат права ЄС може застосовуватися лише в тих сферах, де ЄС має повноваження, рамки яких викладені в договорах ЄС», – цитує Reuters угорський декрет.

В іншій статті Reuters йдеться про те, що рішення Конституційного суду Польщі занурило ЄС в екзистенціальну кризу, посилюючи побоювання серед європейських політиків і багатьох поляків, що Польща може зрештою покинути блок. «Глибоке занепокоєння» рішенням висловила Президентка Європейської Комісії Урсула фон дер Ляєн, яка сказала, що очолюваний нею виконавчий орган Європейського Союзу зробить усе, що в його владі, аби забезпечити примат права ЕС. Вона зауважила, що 450 мільйонів громадян ЄС та його бізнеси потребують правової визначеності, і ЄК проведе швидкий аналіз, аби визначити свої наступні кроки.

Reuters також цитує міністра закордонних справ Люксембургу Жана Ассельборна: «Ми маємо чітко заявити, що цей уряд Польщі грається з вогнем. Примат європейського права є доконечним для інтеграції Європи та спільного проживання в Європі. Якщо цей принцип порушити, то та Європа, яку ми знаємо, яка була побудована на Римських договорах, припинить існування».

Матеріал підготовлено за підтримки Міжнародного фонду «Відродження» у межах проекту «Стартап «Центр конституційного моделювання». Матеріал відображає позицію авторів і не обов’язково збігається з позицією Міжнародного фонду «Відродження»