Судова війна за Дисциплінарну палату Верховного Суду Польщі: за ким залишиться останнє слово?

Якщо порівнювати юридичний конфлікт між ЄК і Польщею з війною, то ця війна, схоже, перебуває на стадії ескалації. Причому йдеться про те, хто остаточний арбітр у справах конституційної ваги.

Варшава вивчить представлені Європейською Комісією документи, і готова розпочати належний діалог з ЄК з урахуванням чіткого розподілу компетенцій між ЄС і його державами-членами. Про це 20 липня заявив речник польського уряду Пьотр Мюллер у відповідь на офіційний запит з боку ЄК підтвердити застосування тимчасових заходів і нещодавніх рішень Суду Європейського Союзу (СЄС) щодо Дисциплінарної палати Верховного Суду Польщі, спрямованих на забезпечення незалежності суддів у країні.

«Польський уряд здійснить аналіз документів, представлених Єврокомісією. Польща, подібно до інших країн ЄС, підкреслює необхідність дотримання положень союзних договорів. Вони прямо визначають, які компетенції делеговано ЄС, а які залишаються виключними компетенціями країн», – написав Мюллер у Твіттері. У наступному твіті він додав: «Варто підкреслити, що застосовні в Польщі правові рішення є подібними до тих, що існують в інших країнах ЄС. Ми розпочнемо належний діалог з ЄК, пояснюючи суть розбіжностей у поглядах у цій сфері».

За годину до цього у Твіттері з’явився допис Президентки ЄК Урсули фон дер Ляєн: «Сьогодні ми надіслали листа до Польщі з проханням пояснити, як вона застосовує тимчасові заходи і нещодавнє рішення СЄС щодо забезпечення незалежності суддів. Європейська Комісія без вагань скористається своїми повноваженнями за Договорами». А Віцепрезидентка ЄК Вера Йоурова поширила відео, в якому сказала, що в разі, якщо Варшава не підкориться рішенню СЄС до 16 серпня, проти Польщі будуть застосовані фінансові санкції.

Того ж дня Європейська Комісія прийняла рішення уповноважити комісара ЄС із питань правосуддя Дідьє Рейндерса вжити кроків, які б схилили Польщу до виконання наказу Суду ЄС щодо Дисциплінарної палати Верховного Суду Польщі.

Наказ СЄС (у справі C-204/21 R) з’явився тижнем раніше, 14 липня, і зобов’язував Польщу негайно зупинити застосування національних положень щодо повноважень Дисциплінарної палати. Суд ухвалив це рішення у відповідь на клопотання ЄК тимчасово зупинити роботу Дисциплінарної палати, поки йде розгляд порушеної Комісією справи проти Польщі через нові суворі дисциплінарні заходи проти суддів, які не погоджуються з легітимністю судової реформи. Зокрема, ці дисциплінарні заходи включають можливість звільнення суддів-дисидентів.

Конституційний Суд Польщі відреагував миттєво й того ж самого дня виніс рішення, що певні положення Договору про ЄС і Договору про функціонування ЄС – тією мірою, якою СЄС використовує їх як підставу для накладання на Польщу зобов’язання як на члена ЄС, запроваджуючи тимчасові заходи стосовно устрою та функціонування польських судів і процедур провадження в польських судах, – не відповідають Конституції Республіки Польща.

Наступного дня, 15 липня, в іншій, але спорідненій справі за позовом Єврокомісії (C-791/19) Суд ЄС вирішив, що режим дисциплінарної відповідальності суддів у Польщі є несумісним з правом ЄС, і запровадження цього режиму є невиконанням Польщею своїх зобов’язань, які випливають із права ЄС. Зокрема СЄС звернув увагу на таке:

• загальний контекст і процес створення Дисциплінарної палати ВС не забезпечує всіх гарантій її неупередженості та незалежності, не захищає її від прямого чи опосередкованого впливу законодавчої та виконавчої гілок влади;
• режим дисциплінарної відповідальності дозволяє класифікувати зміст рішень, прийнятих суддями звичайних судів, як дисциплінарний проступок, а отже може бути використаний для політичного контролю за судовими рішеннями або тиску на суддів;
• Польща не змогла гарантувати, що дисциплінарні справи, порушені проти суддів звичайних судів, розглядатимуться протягом розумного строку, і що будуть поважатися права на захист обвинувачуваних суддів;
• проти національних суддів може бути розпочате провадження внаслідок того, що вони послалися на попереднє рішення СЄС.

«Ґазета правна» назвала останні події «тотальною війною за Дисциплінарну палату». Утім, розбіжності між поглядами ЄК і польської влади на систему судочинства Польщі виникли ще в 2016 р. з початком судової реформи в країні. Також варто згадати кризу 2015 року, яка виникла через призначення п’яти лояльних до влади членів Конституційного Суду через прийняття закону про реорганізацію КС.

Фактична монополізація політичної влади в Польщі викликає занепокоєння не тільки в Брюсселі та Люксембурзі, а й серед поляків. Наприклад, за різними оцінками, в організованій новоствореним Комітетом захисту демократії маніфестації 12 грудня 2015 р. перед будинками Конституційного суду, Сейму і Президентського палацу у Варшаві взяло участь від 20 до 50 тисяч людей. У той день на вулиці вийшли тисячі демонстрантів також у Познані, Вроцлаві, Щецині. Акції протесту проти судової реформи відбувалися і в подальші роки.

Протест проти змін у структурі Конституційного суду. Варшава, 12 грудня 2015 р.
Фото: Lukasz2

У польському суспільстві також існує занепокоєння через можливі фінансові санкції, адже, як колись справедливо зауважила Марґарет Тетчер, «немає ніяких державних грошей, є гроші платників податків». Журналісти в Сеймі запитали речницю правлячої партії «Право і справедливість» Аніту Червінську, чи влада Польщі готова, аби всі платники податків платили за «оборону 12 суддів Дисциплінарної палати», та отримали відповідь, що такої ситуації ПіС не передбачає. «Ми вважаємо, що станеться докладно так само, як у випадку з іншими країнами ЄС, які не виконали рішень СЄС. Звертаю увагу, що є країни, у яких на рахунку є навіть кільканадцять невиконаних рішень. Не думаємо, що до Польщі мали б ставитись інакше», – сказала речниця.

Утім, виглядає так, що конфлікт між ЄК та Польщею зайшов надто далеко, аби легковажити, як це робить ПіС. Оцінюючи поточний стан конфлікту, політики не виключають, що він може завершитися виходом цієї країни з ЄС. «Відмова імплементувати рішення Суду Європейського Союзу в Польщі є очевидним кроком в напрямку виходу Польщі з Європейського Союзу, – цитує Aljazeera Єруна Ленарса, депутата Європейського Парламенту від Нідерландів. – Ми боїмося, що польський уряд перебуває на шляху до «Полекзиту».

Матеріал підготовлено за підтримки Міжнародного фонду «Відродження» у межах проекту «Стартап «Центр конституційного моделювання». Матеріал відображає позицію авторів і не обов’язково збігається з позицією Міжнародного фонду «Відродження