Сербська опозиція сумнівається в референдумі, який заслужив похвалу ЄС

Саша Драгойло, BIRN
https://balkaninsight.com/2022/01/17/serbia-opposition-voices-doubts-about-referendum-praised-by-eu/

Офіційні представники ЄС привітали результати референдуму щодо внесення змін до конституції Сербії, але опозиційні партії висловили підозри у фальсифікації – хоча оптимізму їм додав той факт, що кілька міст сказали уряду «Ні».

Результати референдуму, на якому громадяни Сербії підтримали зміни до конституції країни та пакет судової реформи, викликав протилежні реакції вдома й за кордоном.

Тоді як офіційний Брюссель сприйняв результат схвально, в опозиції він викликав сумніви, хоча той факт, що деякі великі міста, зокрема столиця Белград, проголосували проти змін, додав їм оптимізму.

Єврокомісар з питань розширення Олівер Варгеї заявив у Твіттері, що сербські виборці «підтримали зміну конституції для посилення судової незалежності».

«Я вітаю цей важливий крок і відданість руху до ЄС. Ми продовжимо працювати із сербською владою над амбітним порядком денним реформ на шляху євроінтеграції», – написав Варгеї у Твіттері.

Аналогічні меседжі отримано від доповідача Європарламенту по Сербії Владіміра Більчика, який сказав: «Ця новина просуває Сербію ще на один крок ближче до ЄС».

Не погоджуються з цим сербські опозиційні партії, які закликали голосувати проти змін або бойкотувати референдум, стверджуючи, що ці зміни є чисто косметичними, і правляча Сербська прогресивна партія досі має численні можливості впливати на судову систему.

Частина опозиційних сил заявила про підозри, що результати референдуму було сфальсифіковано, зокрема правий рух «Двери» та асоціація «Доста є било» («Досить»), які зауважили, що деякі найбільші міста проголосували проти.

Лідер «Двери» Боско Обрадович звинуватив Президента Александра Вучича, який оголосив результати раніше Державної виборчої комісії, у фальсифікації результатів, твердженні що явка становила 101,01%.

«Хто такий Вучич, щоб оголошувати результати референдуму до Виборчої комісії? Він був у такій паніці та клопотах, що не зміг скласти три цифри», – сказав Обрадович, додавши, що це виглядає дивно, коли кілька великих міст проголосували проти, а більшість все одно підтримала зміни.

За попередніми результатами, у столиці, Белграді, 54% людей проголосували проти конституційних змін. У двох інших великих містах – Ніш на півдні та Нові-Сад на півночі – близько 53% виборців також сказали «Ні» пропозиції.

Опозиція знову виявилася роз’єднаною, коли постало питання: бойкотувати референдум чи голосувати проти? Найбільша опозиційна сила, «Партія свободи та справедливості» під проводом колишнього мера Белграда Драґана Джиласа, закликала до бойкоту. Народна партія під проводом колишнього міністра закордонних справ Вука Єремича не мала єдиної позиції. І тільки зелено-лівий рух «Не підведи Белград» проводив активну кампанію «Ні».

Не проводила потужної кампанії й правляча партія, відома дисциплінованістю своєї бази виборців, за винятком публічної підтримки з боку Вучича й прем’єр-міністерки Ани Брнабич.

Павле Ґрбович, лідер опозиційного «Руху вільних громадян», який закликав голосувати проти змін, сказав у понеділок, що низька явка демонструє, що Сербська прогресивна партія не може розраховувати на голоси, які їй віддають соціологічні опитування.

«Сербська прогресивна партія досі має найбільшу підтримку, але це не означає, що вони недоторкані», – заявив лідер «Руху».

Згідно з результатами Державної виборчої комісії, у референдумі взяли участь лише 30% виборців, з яких 59,71% підтримали зміни, і 39,26% проголосували проти.

За твердженням белградської громадської організації CRTA, яка веде спостереження за виборами, виборчі комісії, схоже, були «скоріше непідготовленими» до виборчого процесу, що може вести до «різних потенційних проблем». За даними CRTA, різноманітні порушення були виявлені на 4% виборчих дільниць.

Громадська організація також наголосила, що їй довелось забрати спостерігачів з однієї дільниці через погрози з боку «неуповноважених осіб».

(Оригінал цієї статті опубліковано на англомовному вебсайті BIRN Balkan Insight.)