Майбутня конституція Чилі: дрейф уліво?

Чилійці обрали свій Конституційний конвент, який має щонайпізніше за 12 місяців вийти з проектом нового основного закону, позбувшись піночетівського.

15 і 16 травня 2021 р., після двох відкладень через пандемію COVID-19, чилійці нарешті обрали членів Конституційного конвенту, перед яким поставлено завдання розробити нову конституцію для країни – найбагатшої в Латинській Америці та з найбільшою нерівністю серед розвинених економік світу. Конвенту відведено дев’ять місяців з однократною можливістю тримісячного продовження, аби викарбувати і схвалити супербільшістю у дві третини голосів проект нового основного закону. Цей проект підлягатиме ратифікації шляхом плебісциту, голосування в якому буде обов’язковим. До того часу Конституція 1980 року залишатиметься чинною.

Цими виборами, які медіа здебільшого називають «історичними», були втілені в життя результати всенародного референдуму, проведеного восени 2020 р., коли понад двох третин його 7,5 млн учасників проголосували за те, щоб переписати чинну Конституцію, яку загалом сприймають як релікт диктаторської ери Августо Піночета.

До Виборчої служби Чилі (Servel) було подано 71 список з іменами 1278 кандидатів. Із них до Конституційного конвенту потрапили 155, зокрема 138 членів асамблеї делегували виборці в цілому, і 17 – уперше – офіційно визнані в країні 10 груп корінних народів. Середній вік розробників нової конституції становить 45 років.

Відносна більшість асамблеї (48 місць) була вибрана за списками незалежних кандидатів, які разом з лівими (28) і лівоцентристами (25) мають 101 місце чи більше двох третин складу Конституційного конвенту, необхідних для ухвалення будь-якого законопроекту для включення до остаточного документу. Права урядова коаліція, яку підтримує чинний президент Себастьян Піньєра, отримала лише 37 місць, тобто набагато менше третини складу зібрання, потрібної для застосування права вето.

Ще одна особливість, що робить цю асамблею унікальною в усьому світі, є рівне представництво чоловіків і жінок, яке було забезпечене ще до того, як відбулось голосування. Згідно з вимогою, всі списки мали очолювати кандидати жіночої статі, чоловіки та жінки у списках чергуватися в рівних кількостях, а ґендерна рівновага підтримуватися на рівні округу. Жінки показали чудові результати, отримавши 51 відсоток місць у Конституційному конвенті.

У листопаді 2019 р. Президент Піньєра поступився вимогам провести референдум після місяця безперервних жорстоких протестів по всій країні. За іронією, чилійці вийшли на вулиці за кілька днів після того, як правий президент-мультимільйонер похвалив країну за її «стабільну демократію», назвавши її оазою спокою в турбулентній Латинській Америці. Останньою краплиною, що переповнила чашу терпіння чилійців, розлючених укоріненою нерівністю, стало підняття вартості проїзду в метрополітені Сантьяго.

Серед великих сподівань і тріумфувань, які переважають в емоціях після оголошення результатів виборів, можна почути й скептичні голоси. Переможний блок лівих розколотий на дві коаліції: стара Коаліція партій за демократію (Concertación – складається з центристської Християнсько-демократичної партії, лівацької Соціалістичної партії, Партії за демократію та Радикальної партії) і альтернативні ліві (Комуністична партія та Широкий фронт).

Також висловлюють побоювання, що Конституційний конвент з лівим ухилом передбачить такі права і гарантії, які, якщо забезпечити їхнє виконання, чинитимуть значний тиск на бюджет і швидше за все сприятимуть існуванню постійного бюджетного дефіциту.

(На основі статей, опублікованих у (за абеткою) Americas Quarterly, BBC, The Guardian, The New York Times, UNDP in Latin America and the Caribbean, and Wikipedia. Фото: Marcelo Hernandez/Getty)

Матеріал підготовлено за підтримки Міжнародного фонду «Відродження» у межах проекту «Стартап «Центр конституційного моделювання». Матеріал відображає позицію авторів і не обов’язково збігається з позицією Міжнародного фонду «Відродження