Правова війна між ЄС та Польщею триває
35
Наприкінці минулого місяця навколо Конституційного трибуналу Польщі спалахнув новий скандал після того, як він виніс рішення від 24 листопада 2021 року, з якого випливає, що Європейський суд з прав людини не має права ставити під сумнів відповідність Європейській конвенції з прав людини призначення суддів у Республіці Польща.
Стаття 6
Право на справедливий суд
1. Кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов’язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Судове рішення проголошується публічно, але преса і публіка можуть бути не допущені в зал засідань протягом усього судового розгляду або його частини в інтересах моралі, громадського порядку чи національної безпеки в демократичному суспільстві, якщо того вимагають інтереси неповнолітніх або захист приватного життя сторін, або – тією мірою, що визнана судом суворо необхідною, – коли за особливих обставин публічність розгляду може зашкодити інтересам правосуддя.
Голова Конституційного трибуналу Польщі Юлія Пшилембська заявила після завершення розгляду справи, що «Стаття 6 [Європейської] Конвенції [про захист прав людини] …, тією мірою, якою термін «суд», використаний у цьому положенні, включає Конституційний Трибунал, є несумісною [із Конституцією Польщі]”.
Цей коментар, власне, підсумовує правову позицію Конституційного трибуналу – на його думку, єдиний орган конституційної юрисдикції Польщі не підпадає під означення «суд, встановлений законом» в розумінні статті шостої Європейської конвенції з прав людини. Рішення у справі КТ ухвалив одноголосно.
Суддя Юлія Пшилембська також додала, що оцінювання законності призначення суддів конституційного суду Польщі будь-яким іншим судом є неконституційним. Самі ж судді КТ своїм рішенням заявили, що орган конституційного контролю Польщі є судом, який контролює ієрархію законів, але не виносить рішень стосовно прав людини.
Рішення Конституційного трибуналу стали відповіддю на винесене на початку травня цього року рішення ЄСПЛ у справі «Компанія Xero Flor проти Польщі», в якій страсбурзький суд дійшов висновку, що польській компанії було відмовлено в її праві на належний розгляд справи через незаконне призначення одного із суддів (суддя «М. М.» – Маріуш Мушинський) до Конституційного трибуналу Польщі. Саме цей суддя входив до колегії Конституційного трибуналу, що визнала скаргу Xero Flor, якою була оскаржена конституційність окремого нормативно-правового акту, неприйнятною.
Страсбурзький суд вважає невідповідним Конвенції перебування Маріуша Мушинського на посаді судді Конституційного трибуналу Польщі через те, що Сейм обрав його суддею тоді, коли в Конституційному трибуналі не було вакансій, а посаду судді КТ все ще обіймала особа, яку обрав попередній склад Сейму. Окрім Маріуша Мушинського, Сейм, в якому домінувала партія Право і Справедливість, обрав ще двох осіб суддями КТ за відсутності відповідних вакансій.
Рішення Страсбурзького суду підважує всю юриспруденцію Конституційного трибуналу Польщі за останні шість років. Цікаво, що саме на це рішення ЄСПЛ послався Конституційний суд України у своїй постанові від 30 листопада 2021 року, якою відмовився приводити до присяги як суддів КСУ осіб, яких Президент України призначив на посади своїми указами № 596/202 та № 596/2021 від 26 листопада 2021 року.
Окрім того, на рішення ЄСПЛ у справі Xero Flor відтепер можна посилатися і в інших справах, пов’язаних із порушенням принципу верховенства права в процесі призначення служителів Феміди. «На столі» таких справ – приблизно тридцять тільки стосовно судової реформи у Польщі, і усім цим справам страсбурзькі судді надали пріоритет.
(На основі статей, опублікованих у (за абеткою) Impakter, Reuters, Reuters, Strasbourg Observers, а також Конституції Республіки Польща та рішення ЄСПЛ від 7 травня 2021 року.)