Президентська комісія щодо Верховного суду США затвердила заключний звіт, не погодившись із розширенням його складу
102
Комісія Президента США Джо Байдена з питань Верховного суду ввечері у вівторок одноголосно проголосувала за подання звіту, який описує різноманітні пропозиції з реформування суду, але не займає жодної позиції з найбільш контроверсійних питань.
Заключний звіт демонструє «значну, двопартійну підтримку» впровадженню непоновлюваного 18-річного обмеження каденції судді та «глибокі розбіжності» в питанні, чи слід Конгресу розширити склад суду поза нинішніми дев’ятьма місцями. Про це йдеться у дописі на SCOTUSblog (Ellena Erskine, Presidential court commission approves final report, identifying disagreement on expansion, SCOTUSblog, Dec. 8, 2021, 3:34 PM).
Як зауважив перед голосуванням вчений-правник у галузі конституційного права та один із 34 членів комісії Лоуренс Трайб, реформи, що отримали найбільшу підтримку, є найскладнішими для реалізації з огляду на логістику, а ті, що мали простий конституційний шлях до впровадження, виявилися найменш популярними серед членів комісії.
Перед комісією не ставили завдання надати ідеї чи рекомендації щодо політики, що було об’єктом критики з боку реформаторів з моменту створення цієї групи Байденом у квітні. Натомість, Байден наказав підготувати звіт про дебати щодо «ролі та функціонування Верховного суду в нашій конституційній системі» та «аналіз головних аргументів у сучасних публічних дебатах за та проти реформи Верховного суду». Підготовлений в результаті документ є швидше академічним дослідженням, ніж чимось, схожим на план дій. Як сказав Волтер Деллінджер, професор права та апеляційний адвокат: «Ми сподіваємось, що тлумачення питань у звіті зможе бути корисним за століття».
Розбіжності в поглядах серед членів комісії здебільшого виникали через відмінності в їхній оцінці впливу політики на суд в останні роки. Звіт відверто не доходить висновку й не намагається усунути розбіжності щодо того, «чи не зазнав Суд втрати чи кризи легітимності».
Звіт на 288 сторінках включає п’ять основних розділів. Розділ 1 оглядає історію реформаторських зусиль від часу заснування країни. Призначення цієї частини – «запропонувати контекст для сьогоднішніх дискусій та наголосити, що дебати щодо реформування Суду є невіддільною частиною конституційної історії США».
Другий розділ охоплює питання розширення суду. Як йдеться у звіті, прибічники вважають розширення необхідним для розв’язання проблеми «серйозних порушень норм, які регулюють процес затвердження, і тривожних подій в практиці Верховного суду, у чому вони вбачають руйнування демократичної системи». Опоненти, згідно зі звітом, стверджують, що такий крок «послабить незалежність і легітимність [суду]» і може бути використаний «будь-якою майбутньою політичною силою як засіб тиску або залякування Суду». Звіт робить висновок, що серед широкої громадськості, так само, як серед членів комісії (здебільшого професорів права), має місце «глибока розбіжність у думках» щодо питання розширення.
Розділ 3 охоплює питання обмеження каденції – реформи, більш популярної серед членів комісії, хоча й такої, що для запровадження може потребувати внесення змін до конституції. Прибічники переконують, що обмеження тривалості перебування на посаді дозволило б суду краще репрезентувати результати виборів і зробило б склад суду передбачуванішим. Опоненти заперечують, що обмеження каденції «послабить судову незалежність, спеціально обумовлену в Конституції», і формально політизуватиме процес затвердження.
Четвертий розділ вивчає пропозиції «передати повноваження з вирішення важливих соціальних, політичних і культурних питань від Суду до політичних гілок влади». Ці ідеї включають потребу голосування супербільшістю та право Конгресу відхиляти певні судові рішення.
Останній розділ охоплює судові процедури та практику. Звіт звертається до критики частішого використання Верховним судом «тіньової процедури», тобто видання невідкладних наказів і сумарних рішень без усних дебатів, а також судової етики та публічного доступу до судових дебатів та оголошень думки наживо через аудіо- чи відеостримінг. Звіт зазначає, що суду «цілком можуть піти на користь» заходи з покращення прозорості, як-от пояснення мотивів ухвалення невідкладних рішень. Звіт також торкається нещодавно запровадженої судом практики прямої аудіотрансляції усних дебатів і стверджує, що «позитивним кроком» було б ухвалення рекомендаційного коду етики для суддів Верховного суду.
Президентську комісію з питань Верховного суду Сполучених Штатів створено виконавчим наказом Президента США від 9 квітня 2021 р.